Звіт про
проведення тижня правознавства
З 1 по 5 грудня 2014 року в
Понорницькій ЗОШ I-III ступенів проходив тиждень правознавства.
В понеділок 1 грудня в 11 класі
було проведено засідання круглого столу на тему «Україна — НАТО: «за» чи
«проти»?». Учні опрацювали матеріал, пов’язаний з історією утворення та
розвитку організації, проаналізували правову базу Альянсу та методи її
реалізації. Під час засідання круглого столу були обговорені напрацювання
учнів, дана оцінка реалізації політики захисту членів організації, участь
України в проектах співпраці з НАТО та подальшої інтеграції держави до
оборонних проектів організації. Проведені дискусії відносно позиції України в
майбутньому тісніше співпрацювати з Альянсом, брати курс на вступ, чи навпаки
проводити стриману позицію щодо співпраці.
У вівторок і середу проведено
конкурс малюнків, рефератів, та задач на правову тематику серед учнів 9-11
класів. Найкращими були визнані реферати учениць 10 класу: Папки Марини, Козел
Аліни та Шут Олесі. Найцікавіший та найоб’ємніший кросворд склала учениця 9
класу Циганок Ангеліна. Також у середу були проведені бесіди серед учнів 6-8
класів на теми:
•«Призначення
соціально-економічних прав»;
•«Право на працю та відпочинок»;
•«Сім’я та її роль у житті
людини»;
Було поінформовано учнів про
соціально-економічні права, які існують в нашій державі, як проходить
реалізація права на працю і відпочинок. Обговорено роль, місце і значення сім’ї
в житті людини. Та як законодавство України регулює дані питання в своєму
законодавстві.
В четвер було проведено наукову
конференцію серед учнів 9-10 класів на тему «Україна та Європейський Союз». Під
час бесіди і запитань учні висловили свої позиції відносно співпраці України з
Євросоюзом. Було наголошено, що ідея об’єднання Європи не нова, але активно
реалізовуватись вона почала на кінець двадцятого початок двадцять першого
століття. Звернено увагу, що ЄС базується на принципах свободи, демократії,
поваги до прав і основних свобод людини, також верховенства права та, що ЄС має
систему інституцій, завданням яких є створити «найбільше об’єднання народів
Європи». Це динамічна система, яка безперервно змінюється під впливом процесів
європейської інтеграції. Висловлено думки, що Україна на сьогоднішній день має
активніше співпрацювати з ЄС особливо після ратифікації асоціації з ЄС та її
повної реалізації з 2016 року.
В п’ятницю було підведено
підсумки проведення тижня та оголошено переможців у конкурсах.
План проведення тижня
правознавства
Понеділок
Засідання круглого столу «Україна — НАТО: «за» чи «проти»?» (11 кл.)
Вівторок — середа
Конкурс кросвордів, рефератів та задач на правову тематику (9-11 кл.)
Середа
Бесіди на тему
«Призначення соціально-економічних прав»
«Право на працю та відпочинок»
« Сім’я та її роль у житті кожної людини» (6-8 кл.)
Четвер
Наукова конференція «Україна та Європейський Союз» (9-10 кл.)
П’ятниця
Підведення підсумків
Наукова
конференція « Україна та Європейський Союз»
Мета: поглибити пізнавальну діяльність учнів;
формувати вміння виробити власне ставлення до питання об’єднання Європи та
вступу України до ЄС; удосконалити навички висловлювати власну думку, її
аргументації, формувати креативне мислення в дусі європейських цінностей.
Обладнання: політична карта Європи, таблиця
«Найважливіші дати об’єднання Європи», папір, маркери.
На дошці тези про ЄС:
1. «Може бути лише одна
Європа — континент, де проживає понад 800 мільйонів людей…, в основу якої
покладені спільні цінності».
Швіммер, Генеральний секретар Ради Європи
2. «Європу не буде створено
в одну мить і за єдиним планом. Її буде збудовано шляхом конкретних досягнень,
які спочатку де-факто створять солідарність».
«Декларація Шумана», Париж 9 травня 1850 р.
Хід
заходу
I.
Організація, представлення теми і очікування результатів.
Учитель. Усі присутні тут вже мають певне уявлення
про Європейський Союз. Ідея об’єднаної Європи не нова. У певному розумінні така
єдність існувала в часи Римської імперії, потім за часів Карла Великого,
пізніше — за Наполеона Бонапарта. Після Другої світової війни країни Європи
дійшли висновку про необхідність об’єднатися на основі співробітництва та
взаємоповаги.
Сьогодні я пропоную спільно опрацювати матеріал
про Євросоюз та висловитись про своє бачення майбутнього України у житті
Європи.
Кожна із груп запропонує розглянути деякі аспекти
з історії виникнення ЄС, його структури та місце України у євро просторі.
II.
«Круглий стіл» (практичне дослідження)
Учні опрацьовують певний довідковий матеріал за
«круглим столом» і презентують свої досягнення.
1-а група. «Історія виникнення, мета та принципи
ЄС».
2-а група. «Органи ЄС».
3-я група. «Україна та ЄС».
Учитель. На сучасному етапі питання щодо ЄС стоїть
досить гостро: вступати чи не вступати Україні до ЄС. Для кращого розуміння
даної дилеми подивімося сценку і послухаємо гостей, які завітали до нас з
Прибалтики.
Виходить людина з сумкою в одязі робітника.
— Я вільний! Хочу їду до
Франції, хочу — сиджу вдома. Роботи немає, немає й грошей. Хочу — живу, хочу —
вмираю. Хочу — їм хліб, хочу — дивлюсь на нього. Ціни виросли за рік на 10-15%.
Ми стали багатими: членських внесків в ЄС сплатили 150 латів, а на розвиток
власної економіки від ЄС отримали 100 мільйонів латів. Ми багаті, тому що ми в
ЄС!
Виходить інший представник Латвії — депутат сейму.
— А я був і залишаюсь за
Євросоюз. Якби ми не вступили до ЄС, не знаю, де були б зараз і як би жили.
Він, звичайно, не створив на землі рай, але дав людині багато можливостей. Ми
вільно можемо їздити по країнах Європи, у нас вільний ринок: де хочу, там торгую,
до речі, без візи і без мита. Я вважаю, що наше життя стало кращим, і непогано
було б зробити країну абсолютно відкритою. А те, що ви говорите про зростання
цін, то це явище тимчасове, і у нас все стабілізується.
Учитель. Ми познайомились з думкою жителів Латвії,
і, як бачите, вони зовсім протилежні. На основі власних переконань спробуйте
об’єднатись у дві групи: прихильники і противники ЄС.
Учитель. Для вступу до Союзу до країн-кандидатів
висувають певні вимоги, так звані «Копенгагенські критерії» (на дошку
вивішуються дані критерії).
Учням пропонується висловити й обґрунтувати свої думки за методом
«Мікрофон».
1. Чому країни ЄС висувають
саме такі критерії?
2. Чи може Україна сьогодні
претендувати на членство в ЄС?
III.
Підсумкове слово вчителя
Учитель. Сьогодні Україна прагне набути
повноправного членства в ЄС. Щоб досягти цієї мети, потрібно зміцнити
демократичні засади українського суспільства, привести українське законодавство
у відповідність до стандартів ЄС, наблизити показники соціально-економічного
розвитку країни та рівень життя населення до євро стандартів.
Розглянувши таку велику кількість інформації,
маючи власну думку щодо розширення ЄС, я пропоную повернутись до початку нашого
засідання і подивитись, чи виправдались ваші сподівання щодо засідання, чи знайшли
ви відповіді для себе на хвилюючі вас питання.
Учні знімають свої стіки, зачитують питання на них
і дають відповіді.
Круглий
стіл: «Україна — НАТО: «за» чи «проти»?»
Мета: дати учням уявлення про НАТО як міжнародну
організацію колективної безпеки та оборони, її мету на сучасному етапі та
основні інституції; охарактеризувати відносини України із Північноатлантичним
Альянсом; розвіяти сталі пострадянські міфи про цю організацію; виховувати
толерантність, гуманізм, прагнення до співпраці; вчити учнів формувати та
обстоювати власну думку.
Обладнання: агітаційні плакати, плакат «Україна —
НАТО», виставка творчих робіт, науково-популярної, методичної літератури, карта
«Україна незалежна».
Хід заходу
I.
мотивація навчальної діяльності
учитель. Після проголошення Акта про державну
незалежність Україна вперше стала рівноправним суб’єктом міжнародних відносин.
Після Всеукраїнського референдуму 5 грудня 1991 року Верховна Рада звернулась
із Заявою до парламентів і народів світу, в якій наголошувалося, що Україна
відповідно до принципів ООН спрямовуватиме свою зовнішню політику на зміцнення
миру і безпеки у світі, дотримуючись принципів міжнародного права. Нашу державу
визнали усі члени ООН (186). Нині Україна підтримує активні дипломатичні
відносини із 70 країнами світу, має своїх постійних представників у таких
міжнародних організаціях, як ООН, ЮНЕСКО, МАГАТЕ. Ми є членом ОСБСЄ, Ради
Європи, тісно співпрацюємо із міжнародними фінансовими організаціями. Якщо
членство і співпраця з цими організаціями не викликає особливих розбіжностей у
поглядах наших співгромадян, то ставлення до майбутнього членства в НАТО є
досить суперечливим.
Сьогодні ми з вами спробуємо розібратися у цьому
питанні і дати відповідь собі: «Чи потрібний Україні вступ до Альянсу
сьогодні?».
II.
Вступне слово вчителя
— Ви об’єдналися у три
домашні групи: «НАТО — «так»», «НАТО — «ні», «Нейтралітет». Користувалися
різними джерелами інформації, спілкувалися із батьками, рідними та знайомими і
готували аргументи на захист власної точки зору. Настав час її відстоювати.
Прошу бути толерантними, критикувати не доповідача, а погляди, обов’язково
аргументувати особисту позицію.
Порядок проведення дискусії
1. вхідне опитування.
2. Робота в групах за
методом «Займи позицію»: на ватмані у будь-якій формі викладаєте свої погляди і
готуєтесь їх презентувати. Презентація поглядів і дискусія.
3. «Експерти»: надають
загальну інформацію про Альянс та його структуру, документальну базу оформлення
відносин Україна-НАТО; стежать за ходом вашої роботи і дискусії; підбивають
підсумки в кінці роботи круглого столу; обробляють вхідне і вихідне опитування.
Вихідне опитування.
4. Виступ «кореспондента»,
що стежив за роботою «Круглого столу» і готував репортаж.
III.
«Круглий стіл»
Вхідне опитування (анонімне)
1) Рік утворення НАТО? ( 4
квітня 1949 р.)
2) Назвіть країни-засновниці
НАТО. (12 країн: Бельгія, Великобританія, Данія, Франція, Нідерланди, Ісландія,
Канада, Люксембург, Норвегія, Португалія, США , Італія)
3) Скільки країн входять
сьогодні до Альянсу? (26)
4) Де перебуває
штаб-квартира НАТО? (Брюссель, Бельгія)
5) З якого року і за якою
програмою Україна активно співпрацює з НАТО? (1994 р., «Партнерство заради
миру»)
6) Головна мета НАТО
сьогодні? ( Стримування потенційної агресії проти союзників блоку, підтримка
стратегічної рівноваги в Європі, тобто європейська колективна безпека та
оборона)
7) В який спосіб ухвалюються
рішення на засіданнях НАТО? (Шляхом винайдення консенсусу)
8) Чи має НАТО власні
збройні сили? (Ні)
9) Коли НАТО має право
розпочати військову операцію? ( Лише отримавши мандат ООН)
10)
Чи суперечить членство України в НАТО Конституції
України? (Ні; у Конституції України нічого не йдеться ні про позаблоковий, ні
про нейтральний статус, але є заборона про розміщення на нашій території
іноземних баз)
11)
Скільки спільних робочих груп має Україна з НАТО (5)
12)
Скільки спільних робочих груп має Росія з НАТО? (19)
13)
З якого року Росія співпрацює з НАТО? (З 1991 р., коли
Росія приєдналась до Ради північноатлантичної співпраці, на заміну якій в 1997
р. прийшла Рада євроатлантичного партнерства. У 1994 р. вона приєдналася до «Партнерства
заради миру» — головної програми НАТО.)
14)
Чи достатньо ви поінформовані про Північноатлантичний
Альянс?
15)
Чи підтримуєте ви вступ України до НАТО? Чому «так»? Чому
«ні»?
IV.
Виступ експертів
1-й експерт виступає з інформацією про НАТО
(причини заснування, штаб-квартира, Генеральний секретар, розширення,
структура, трансформація після «холодної війни», спосіб прийняття рішень).
Таким чином, НАТО — організація колективної
безпеки та оборони.
2-й експерт (надає інформацію про трансформацію
НАТО після «холодної війни»). Створення Північноатлантичного Альянсу було
реакцією західних держав на «холодну війну», що протягом 40 років розділяла дві
різні політичні, ідейні, економічні та військові системи. Тільки 1989 р. приніс
величезні зміни — демократизацію держав колишнього комуністичного блоку та
СРСР. Раптове зникнення джерела загрози породило сумніви, чи НАТО й надалі буде
потрібне зміненому світу. Збереження Альянсу за нових умов було можливим
завдяки двом чинникам: ефективному впровадженню необхідних реформ, які б
пристосували організацію до зміненої ситуації, а також актуального досвіду,
набутому завдяки політичній і військовій співпраці держав-членів, що
підтверджувало політичне значення їх об’єднання в оборонному союзі.
З точки зору держав — членів НАТО, Альянс сьогодні
передусім є:
• інструментом військової оборони проти нових
викликів, а також чинником стримування й безпеки перед новими загрозами;
• організатором діяльності з керування процесами
планування й підготовки національних збройних сил відповідно до спільних
процедур та стандартів;
• чинником, що протидіє можливій ескалації
конфліктів між членами Альянсу;
• структурою, яка забезпечує військову і політичну
присутність США в Європі, що впливає на збереження відповідного оборонного
потенціалу Альянсу та політико-військової рівноваги в Європі;
• форумом, який сприяє розвитку багатосторонньої
співпраці з державами, що не входять до організації;
• найбільш активним чинником, який формує систему
європейської безпеки, зорієнтованим на запобігання конфліктам, а також їх
розв’язання.
Суттю пристосування НАТО до нових геополітичних
умов стало фактичне розширення функцій оборонного союзу.
В основі цих змін були:
• важливі внутрішні реформи;
• скорочення й перебудова військових структур
Альянсу;
• визначення умов партнерської співпраці з Росією
та колишніми радянськими республіками і державами колишнього Варшавського
договору;
• розширення організації за рахунок вступу до неї
нових членів.
3-й експерт. Переломне значення для визначення
позиції Альянсу після завершення «холодної війни» мала зустріч керівників держав
та урядів «шістнадцятки», яка відбулася 5-6 липня 1990 р. у Лондоні. У 23
пунктах Лондонської декларації запропоновано нову комплексну програму
трансформації НАТО, як відповідь її членів на зміни в Європі. Окрім визнання
необхідності пристосування до нових умов, найсуттєвішою була теза документу про
необхідність збереження так званих оборонних можливостей.
У Римі в листопаді 1991 р. було завершено нову
Стратегічну концепцію. Вперше в історії НАТО його стратегія була проголошена у
формі відкритого документа, що мав виконати подвійну функцію: директивну — для
здійснення процесів планування, а також публічного інформування про мету його
діяльності. Крім преамбули, документ містив п’ять частин, що представляли
позицію Альянсу з питань стратегії, безпеки, цілей і завдань НАТО.
Отже, головна мета НАТО — гарантувати свободу і
безпеку всіх своїх членів у Європі і Північній Америці відповідно до принцип Уставу
ООН. Для досягнення цієї мети НАТО використовує с вій політичний вплив і
військовий потенціал відповідно до характеру викликів безпеки, з якими можуть
зіштовхнутися його члени.
4-й експерт. Чинна Стратегічна концепція
надрукована у 1999 р. і визначає первинні задачі НАТО:
1. Виступати основою стабільності в Євроатлантичному
регіоні.
2. Служити форумом для проведення консультацій з
проблем безпеки.
3. Стримувати й захищати від загрози та агресії
будь-якого члена організації.
4. Сприяти ефективному попередженню конфліктів і
брати активну участь у врегулюванні кризових ситуацій.
5. Розвивати всебічне партнерство, співпрацю і
діалог з іншими країнами Євроатлантичного регіону.
Зміни в призначенні Альянсу після проголошення
нової Стратегічної концепції спонукали до реформ структур керівництва НАТО, що
охопили усі її рівні від стратегічного до регіонального. Вони передбачали
зменшення кількості командувань з 3-х до 2-х. з того часу найвищі рівні
командування Об’єднаних Збройних Сил НАТО в Європі (з резиденцією у Норфолку,
США). Чергова фаза реформ, здійснена протягом наступних п’яти років, полягала
здебільшого у зменшенні (з 65 до 20) кількості союзних командувань нижчого
рівня, відповідальних за процеси тісної військової координації, а також
інтеграції їх завдань. Єдиною державою поза військовою структурою Альянсу поки
що залишається Франція.
5-й експерт (інформує про головні органи НАТО).
Органи НАТО:
• Рада НАТО (на рівні глав держав і урядів, або
міністрів);
• Генеральний секретар;
• Комітет планування оборони (міністри оборони);
• Військовий комітет (начальники штабів);
• 3 регіональні командування: Східне, з
резиденцією в Нортвуд (Велика Британія), Західне, розміщене в Норфолку (США) та
Південно-Східне в Лісабоні (Португалія). Крім того, до його складу належить
Командування Флоту на Атлантиці, а також Командування союзницьких підводних сил
Атлантики, обидва з резиденцією в Норфолк.
Розширення складу НАТО:
• з 18 лютого 1952 р. — Греція, Туреччина;
• з 6 травня 1955 р. — Німеччина;
• з 30 травня 1982 р. — Іспанія;
• з 12 березня 1999 р. — Чехія, Польща, Угорщина;
• з 2 квітня 2004 р. — Болгарія, Латвія, литва,
Румунія, Словаччина, Словенія,
Естонія;
• з 2009 р. — Албанія та Хорватія.
Сьогодні до складу Альянсу входять 26 держав
членів. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі, Бельгія.
6-й експерт (інформує про процедуру вступу до
НАТО). Головною засадою в процесі прийняття рішення в Північноатлантичному Альянсі
є необхідність дійти згоди шляхом переговорів (консенсусу). Вона означає, що
для прийняття кожного рішення необхідна згода всіх країн-членів. Незгода однієї
з держав робить неможливим прийняття позитивного рішення. Існування такого
правила негативно вливає на процес, але водночас одностайність всіх країн
підсилює значення рішення. Наприклад на Бухарестському саміті у квітні 2008 р.
Греція заблокувала рішення про запрошення Македонії до членства в НАТО (через
невизнання конституційної назви цієї країни), рішення не було ухвалене.
У випадку, якщо Альянс здійснює військову
операцію, кожна країна самостійно приймає рішення, чи брати в ній участь і якщо
брати, то в який спосіб і якими силами.
V.
Робота в групах
Презентація поглядів, їх захист та дискусія.
VI. Підсумки засідання
Оголошення результатів опитування
Критерії
Загальне уявлення про НАТО
(запитання 1-13)
|
Інформованість про Альянс
(запитання 13)
|
«Чи підтримуєте ви вступ України до НАТО?»
(запитання 14)
|
Аргументи «за» і «проти»
|
|||
вхідне
|
вихідне
|
вхідне
|
вихідне
|
вхідне
|
вихідне
|
Чи змінилися?
|
Тиждень історії та правознавства
Понеділок
Наукова конференція «Підсумки та наслідки I світової
війни» (10 клас)
Вівторок
Конкурс юних дипломатів (10-11 клас)
Середа
Бесіда на тему «Правила і закони в нашому житті»
(7-8 клас)
Четвер
Конкурс малюнків та кросвордів на
історично-правову тематику (5-9 клас)
П’ятниця
Бесіда «Тероризм — глобальна проблема людства»
(9-11 клас)
Підведення підсумків
З 7 по 11 грудня 2015 року в
Понорницькій ЗОШ I—III ступенів було проведено тиждень історії та
правознавства. Метою проведення тижня була організація та проведення наукових
конференцій, конкурсів, бесід для поповнення знань учнів з даних предметів,
усвідомлення відчуття власної причетності до ходу історичних подій, продовження
виховання в учнів шани й поваги до історичної минувшини та законів держави.
Тиждень розпочався з наукової
конференції, яку підготували учні 10 класу, на тему «Підсумки та наслідки I
світової війни». На ній були обговорені та проаналізовані умови мирних
договорів, підписаних після війни, роль
і вплив Вашингтонської конференції на подальше життя світу. Учні дали оцінку
змінам, які відбулися у свідомості людей у ставленні до війни, дали
характеристику територіальним змінам у світі та наслідкам розпаду двох великих
імперій. Особливо цікаві доповіді з даної теми підготували Циганок Ангеліна та
Остапенко Анастасія. Значну увагу було звернено на те, що людство зробило
недостатньо висновків після війни, оскільки світова війна була повторена знову.
Також зроблено акцент на тому, що людство зобов’язане знайти механізми
запобігання таким великим трагедіям.
У вівторок, 8 грудня, відбувся
конкурс юних дипломатів серед учнів 10-11 класів. Метою проведення цього заходу
було розвивати світогляд учнів з історії й культури зарубіжних країн,
заохочувати школярів до вивчення всесвітньої історії, розвивати дружні стосунки
між людьми. Найвдалішими дипломатами було визнано ученицю 11 класу Войтенко
Аліну та ученицю 10 класу Кокадій Оксану.
В середу, 9 грудня, було
проведено бесіди для учнів 7-8 класів на тему «Правила і закони у нашому
житті». Мета проведення — познайомити учнів з видами правил суспільного життя,
з ознаками правової норми, закону, підзаконного акту, з поняттям «Конституція»
та відмінностями від інших законів; переконати учнів в необхідності дотримання
законів і правил суспільного життя; виховувати активну громадянську позицію.
Конкурс малюнків та кросвордів на
історично-правову тематику був проведений у четвер. В конкурсі взяли участь
багато учнів, тому переможців було декілька.
Завершився тиждень в п’ятницю
бесідою на тему «Тероризм — глобальна проблема людства» серед учнів 9-11 класів
та підведенням підсумків.
Конкурс юних дипломатів
Мета. Розвинути світогляд
учнів з історії й культури зарубіжних країн, заохочувати учнів до вивчення
всесвітньої історії, розвивати дружні стосунки між людьми та можливості їх
підтримання.
Обладнання: аудіо записи фрагментів
з опери «Кармен», «Пісня Сольвейг» Гріга; мультимедійна дошка, портрети
сучасних політичних діячів України; ілюстрація картини П. Пікассо «Дівчинка на
кулі».
Умови
змагання
Перший тур відбірко вий. Учасники поділяються на
три групи. На запитання ведучого кожна група відповідає письмово, після чого
учні кожної групи оголошують свої відповіді. Переможцями стануть по 2-3 учні з
кожної групи, які дали найбільше правильних відповідей. Вони стають «дипломатами»,
сідають на перші парти і продовжують гру. Решта учасників стають
вболівальниками-консультантами. Якщо жоден «дипломат» не надасть правильної
відповіді, ведучий звертається до вболівальників. Перемагає той з «дипломатів»,
хто набере найбільше балів.
Хід гри
Учитель. Шановні «дипломати»,
особливістю вашої роботи є те, що ви працюєте в різних країнах, а тому вам
необхідно знати, хто в них є президентом, прем’єр-міністром, їх історію.
1. Назвіть прізвище
прем’єр-міністра Великої Британії.
1) Девід Камерон
2) Ніколя Саркозі
3) Сільвіо Берлусконі
2. В яких, з числа
наведених, країн виконавча влада
зосереджена в руках прем’єр-міністра?
1) Франція
2) Індія +
3) США
3. Хто був останнім
імператором Російської імперії?
1) Олександр II
2) Микола II +
3) Петро I
4. Якого року було утворено
Північноатлантичний блок (НАТО)?
1) 1948 р.
2) 1949 р. +
3) 1956 р.
5. Дипломат повинен бути
коректним, ввічливим, обов’язковим. Вчасно з’являтись на зустрічі, не
запізнюватись на прийом до голів уряду. Для цього йому потрібно мати гарний
годинник. А де краще його придбати? Назвіть країну Західної Європи, яка
уславилась виробництвом гарних годинників.
1) Австрія
2) Швейцарія +
3) Швеція
Відбірковий тур закінчено.
Починається основний конкурс.
Політико-історичний конкурс
Учитель. Дипломату, який вирушає
працювати за кордон, треба бути розвиненою людиною, багато читати, знати й
любити свою Батьківщину так, щоб приносити їй користь, знати її історію.
1.
Хто з політичних діячів України у 1917 році очолив
Українську Центральну Раду?
1) Симон Петлюра
2) Павло Скоропадський
3) Микола Грушевський +
2.
Відеопитання: продемонструвати портрети сучасних
українських політичних діячів і назвати які партії або блоки кожен з них
очолює.
1) Ю. Тимошенко
2) А. Яценюк
3) П. Порошенко
4) О. Ляшко
5) А. Садовий
3. До складу яких міжнародних організацій
входить Україна?
1) ООН +
2) Євросоюз
3) НАТО
4) СНД
5) МВФ +
3.
Коли було затверджено Державний прапор України?
1) 28 січня 1992 р.
2) 19 лютого 1992 р. +
3) 8 грудня 1991 р.
4.
Який державний устрій існує у Великій Британії?
1) Конституційна монархія +
2) республіка
3) абсолютна монархія
Літературно-мовний конкурс
Учитель. Дипломат, який працює за
кордоном, має володіти іноземними мовами. Щоб досягти успіху у дипломатичній
роботі, необхідно досконало знати літературу та мистецтво цієї країни. Тому
питання будуть пов’язані зі знанням мови і літератури.
1.
А зараз послухайте пісні. Необхідно назвати, якою мовою
вони виконуються.
1) іспанською
2) французькою
3) англійською
2.
Хто з наведених письменників є представником модернізму?
1) М. Гоголь
2) Ф. Кафка +
3) Е. Хемінгуей
3.
Ім’я агати Крісті пов’язане з:
1) літературою +
2) живописом
3) скульптурою та
архітектурою
4.
Який роман Е. Хемінгуея присвячено подіям громадянської
війни в Іспанії?
1) «Фіеста»
2) «По кому б’є дзвін» +
3) «Старий і море»
5.
Хто з наведених письменників є уродженцем Франції?
1) Віктор Гюго +
2) Вільям Шекспір
3) Генріх Ібсен
Географічний конкурс
Учитель. Дипломату, який працює за кордоном,
необхідно досконало знати географію не тільки своєї Батьківщини, але й
зарубіжних країн.
1. Укажіть, яка з наведених
країн має найбільшу кількість населення.
1) США
2) Індія
3) Китай +
2. Назвіть найбільше озеро в
світі.
1) Верхнє (Північна Америка)
2) Каспійське море +
3) Байкал
3. Назвіть найбільший
острів.
1) Мадагаскар
2) Гренландія +
3) Нова Гвінея
4. У світі є країна, яка
простягається на увесь материк.
1) Індія
2) Австралія +
3) Росія
5. Яка країна має найбільшу
територію?
1) Китай
2) Росія +
3) США
Учитель. Дипломат має бути обізнаним
у різних напрямках культури.
1. Хто з наведених
композиторів написав оперу «Кармен»?
1) Ж. Бізе +
2) А. Вівальді
2. Назвіть режисера фільму «
Вогнем і мечем».
1) О. Довженко
2) Р. Полянський
3) Є. Гофман +
3. До якого напрямку
живопису належав С. Далі?
1) реалізм
2) сюрреалізм +
3) соціальний реалізм
4. Хто є автором картини
«Дівчина на кулі»?
1) П. Пікассо +
2) Ван Гог
3) Д. Сенсор
5. Хто написав « Пісню
Сольвейг»?
1) Ф. Ліст
2) Ф. Шопен
3) Е. Гріг +
Комментариев нет:
Отправить комментарий