Розробка системи уроків до теми: "Київська держава (Русь-Україна) наприкінці Х - у першій половині ХІ століття"
Тема: Володимир Великий
Мета: сформувати
уявлення про Київську Русь за часів Володимира Великого; ознайомити учнів із
життям та діяльністю видатного діяча Київської держави — князя Володимира,
відзначити особливості його внутрішньої політики; наголосити, що в роки
правління князя остаточно сформувалася державність; продовжувати працювати над
термінами «держава», «князівські усобиці», вчити читати схеми суспільного устрою; виробляти в учнів вміння складати
запитання; розвивати вміння порівнювати різні форми релігійних вірувань на
прикладі християнства та язияництва й висловлювати власну думку щодо визначення
передумов та історичного значення запровадження християнства на Русі; розвивати
розуміння впливу на історичні процеси історичних діячів; виховувати повагу до
минувшини свого народу та толерантне ставлення до думок інших.
Тип уроку: урок
вивчення нового матеріалу.
Обладнання: карта
«Київська Русь», альбом «До 1500-річчя Києва», роздатковий матеріал.
Основні поняття:
«Змієві вали», язичництво, пантіон, Перун, християнство, Херсонес(Корсунь).
Основні дати:
980-1015 р.р. — роки правління Володимира; 988 р. — хрещення Русі; 1037 —
спорудження Софіївського собору.
Історичні постаті;
Ярополк, Олег, Добриня, Володимир Великий, Анна.
Очікувані результати:
після цього уроку учні зможуть називати хронологічні межі правління Володимира
Великого, дату запровадження християнства на Русі; показувати на карті кордони
Київської держави часів Володимира Великого, напрямки походів, застосовувати і
пояснювати на прикладах терміни і поняття, характеризувати Володимира Великого
як особистість і державного діяча, порівнювати різні форми релігійних вірувань,
висловлювати власне судження щодо передумов та історичного значення
запровадження християнства на Русі.
План уроку
I. Вивчення нового матеріалу.
II. Закріплення вивченого.
III. Домашнє завдання.
Хід уроку
Організаційний момент
I.
Вивчення
нового матеріалу.
План
1.
Боротьба
між князями після смерті Святослава.
2.
Реформи
Володимира. Зовнішня політика.
3.
Система
державної влади та запровадження християнства.
1.
Міжусобна
боротьба після смерті Святослава (міні лекція)
Вчитель. Сьогодні ми продовжуємо роботу над темою
«Київська Русь за часів князя Володимира Великого», який є однією з
найяскравіших фігур в історії нашої батьківщини.
Поява на світ Володимира оповита таємницею.
Літопис повідомляє про це мимохідь, через багатьох років після самого
народження. Вчені, трактуючи літописне повідомлення, твердять, що Володимир був
сином князя Святослава і ключниці княгині Ольги — дочки древлянського князя
Мала Малуші.
Народна легенда розповідає, що після розправи над
древлянами княгиня Ольга взяла полонянку Малушу до свого двору, і та вірно
служила своїй господині при князівському палаці, ведучи велике господарство
князівського двору. Одного разу красуню Малушу помітив юний князь Святослав і
закохався. Малуша відповіла Святославу взаємністю. Але сувора матір заборонила
синові брати шлюб із полонянкою-рабинею, хоч і знатного роду. Вона прагнула
одружити свого сина з дочкою візантійського імператора в інтересах держави та
зміцнення її міжнародного авторитету.
Скоро у Малуші народився син, нарекли його
Володимиром, що означало «володар миру (світу)». Сина у Малуші відібрали, а її
саму відправили геть із князівської резиденції. Юний княжич робочич (тобто син
рабині, так називали його при князівському дворі) провів свої дитячі роки при
дворі княгині Ольги, яка була його вихователькою.
Після смерті Святослава «батьком йому за званням»
став рідний дядько, брат Малуші, дружинник Святослава Добриня, людина мужня,
талановита, кмітлива, привітна. Це він увійшов до циклу київських билин як
«славний Добриня Микитич»
Вперше ми зустрічаємо князенка Володимира та його
дядька Добриню у літописному повідомленні про розподіл князем Святославом
княжінь серед своїх синів. На прохання новгородців, за підказкою Добрині,
князем до Новгорода було направлено юного Володимира. Сім років пробув у
Новгороді княжич Володимир, де від його імені правив воєвода Добриня.
Так увійшов в історію Київської Русі майбутній
київській князь Володимир Великий. Яким же чином він прийшов до влади?
Після смерті Святослава між його синами
розпочалась запекла боротьба за владу. Старший син Ярополк пішов війною на
Олега, розбив його військо, забрав під свою владу Древлянську землю. Невдовзі
захопив і Новгород. Володимир, який княжив там, утік за море до варягів, де
зібрав військо. Відвоювавши Новгород, він розпочав наступ на Київ. У 980 році
Володимир став київським князем.
2.
Реформи
князя Володимира. Зовнішня політика.
Учні опрацьовують матеріал на с.42-45 підручника.
Складають запитання (за варіантами) по групах.
I група— Внутрішні реформи
II група — Зміцнення південних рубежів. Зовнішня
політика.
III група — Запровадження християнства як
державної релігії.
Постановка запитань учнями, відповіді.
Пеетворення, які здійснив Володимир Великий,
зміцнювали центральну владу й політичну єдність на Русі. Укріпили південні
рубежі Русі і налагодили добросусідські відносини з європейськими державами,
створили сприятливі умови для політичного й єкономічного розвитку Русі.
Хрещення Русі сприяло європеїзації давньоруського суспільства, прилучало державу
до європейського культурного й державного життя.
II.
Закріплення вивченого матеріалу.
Учні заповнюють таблицю
Внутрішня політика
|
Зовнішня політика
|
Культура
|
Перевірка знань учнів за допомогою тестів.
Підсумок уроку
Оцінювання
III. Домашнє завдання.
У 1853 році у Києві на місці хрещення киян було встановлено пам’ятник
Володимиру (демонстрація фото). Підготуйте повідомлення про його історію.
Підготуйте повідомлення про вшанування пам’яті Володимира в наш час. Приклад:
відзначення хрещення Русі, розміщення портрета князя Володимира на банкноті
української гривні, назва на його честь храмів.
Тема. Ярослав Мудрий
Мета. Сформувати
уявлення про Київську Русь часів Ярослава Мудрого шляхом вивчення
внутрішньої і зовнішньої політики
Ярослава, визначити її мету, напрямки, результати; дати оцінку діяльності князя
для розвитку Київської держави; створити умови для розуміння причин укладання
«Руської правди»; розглянути церковне й культурно-освітнє життя та відносини з
іншими державами; установити зв’язок між внутрішньою та зовнішньою політикою
Ярослава Мудрого; охарактеризувати Ярослава Мудрого як особистість і державного
діяча та роль князівської влади в політичному устрої Київської Русі; формувати
уміння опрацьовувати та аналізувати історичні джерела, давати характеристику
історичним діячам, розкривати значення діяльності історичної особи; виховувати
повагу до минулого українського народу й формувати історичний світогляд учнів.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення уроку: урок-бесіда з елементами евристичного дослідження.
Обладнання: портрет
Ярослава Мудрого, карта «Давньоруська держава Київська Русь», картина «Суд за
часів «Руської правди»», портрет Анни Ярославни, додаткова історична література,
ілюстрований довідник «Вулицями старого Києва»
Основні поняття:
закон, «Руська правда», автокефалія, канонізація, Печерський монастир.
Основні події
1019-1054р. — князювання Ярослава Мудрого;
1019р. — перемога Ярослава у битві на р. Альті;
1037р. — спорудження Св. Софії у Києві;
1051р. — заснування Києво-Печерського монастиря;
1051р. — обрання київським митрополитом русича
Іларіона.
Історичні постаті:
Ярослав Мудрий, Святополк, Борис, Гліб, Святослав, Мстислав, Болеслав Хоробрий,
Іларіон-Русин.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть назвати
хронологічні межі правління Ярослава Мудрого, дату укладання «Руської правди»;
показувати на карті кордони Київської Русі часів Ярослава Мудрого, місця битв
та напрямки походів, порівнювати діяльність князів Київської Русі на прикладі
Ярослава Мудрого та Володимира Великого; висловлювати власне судження щодо
впливу особистості на історію на прикладі Ярослава Мудрого.
Хід уроку
I.
Організаційний
момент.
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка знань учнів за допомогою тестів
1.
Володимир
посів княжий престол:
а) у 1001р.;
б) 980р.;
в) 989р.;
г) 1015р.
2. Володимир мав прізвисько:
а) Мудрий;
б) Гордий;
в) Великий;
г) Хоробрий.
3. У
князя Володимира було:
а) 2;
б) 5;
в) 9;
г) 12 синів.
4.
Першим проповідником християнства серед східних слов’ян був:
а) Святослав;
б) Ольга;
в) Володимир;
г) Аскольд.
5. У
боротьбу за київський престол Володимир вступив із:
а) Ярополком;
б) Ярославом;
в) Олегом;
г) Аскольдом.
6.
Князь Володимир у внутрішній політиці:
а) проводив політику об’єднання
земель навколо Києва;
б) провів судову реформу;
в) заснував нові міста;
г) прийняв титул короля.
7.
Заходи адміністративної реформи Володимира:
а) на чолі земель, приєднаних до
Києва, він поставив своїх синів;
б) на місцях від імені князя збирали данину
та управляли землями намісники;
в) судочинство здійснював київський князь;
г) родоплеменний розподіл змінено
на територіальний.
8.
Заходи Володимира щодо захисту кордонів:
а) будівництво богатирських
застав;
б) використання системи сигнальних
вогнищ;
в) утворення дружини прикордонників;
г) спорудження Змієвих валів.
III. Вивчення нового матеріалу
План
1.
Боротьба
за владу і утвердження на престолі Ярослава.
2.
Розбудова
Києва. Перша збірка законів.
3.
Церковне
й культурно-освітнє життя.
Розповідь учителя.
Після ката Святополка
Що замучив трьох братів
Брат четвертий на престолі
Ярослав розумний сів
І усю свою увагу Ярослав звернув на лад
І незабаром Україна
Зацвіла, як пишний сад.
(О. Олесь)
Боротьба за владу
Формування трьох самостійних утворень Київського,
Чернігівського й Полоцького
1036р. — Ярослав єдиновладний володар Русі.
Розбудова Києва. Перша збірка законів.
Вчитель. Розуміючи значення Києва як політичного і
духовного центру Русі, Ярослав приступив до грандіозної розбудови міста.
Великий князь задумав перетворити руський стольний град на другий Константинополь
— столицю могутньої держави, яка суперничала б з Візантією. Довжина міського
валу ( 14м висоти і 30м ширини в основі) становила 3,5км. Окрасою міста стали
Золоті ворота — головний в’їзд до нього з надбрамною церквою Благовіщення
Богородиці. Територія нового граду складала близько 70га, тобто зросла в сім
разів порівняно з дитинцем Володимира. У цих межах місто в основному й
розвивалось наступні 200 років. У ньому зводились храми й палаци. Зокрема, в
1037 р. постав Софійський собор — видатна пам’ятка світової архітектури;
споруджуються храм Святого Георгія та церква Святох Ірини. У 1015 році на
схилах Дніпра засновується відомий нині в усьому світі Києво-Печерський
монастир. Золоті ворота й Св. Софія стали символами «царственості» Києва, а архітектурно-художня
символіка храму розкривала ідею божественного походження руської династії.
Розвиток суспільства потребував узаконення змін,
що відбувалися у стосунках між групами населення. Ярослав вирішив упорядкувати
існуючі правові норми і близько 1016 р. видав Новгороду грамоту, що дістала
назву «Найдавніша правда», або «Правда Ярослава». Вона ввійшла як складова
частина до «Руської правди» — збірки норм руського права. «Найдавніша правда»
містила 18 статей. У них ішлося про покарання за вбивство, побої, вчинення
каліцтва, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа
тощо. Передбачалося збереження права родичів на кровну помсту за вбивство, яка,
однак, могла бути замінена грошовим штрафом. Близько 1024-1026рр. видається
закон «Покон вірний», що визначав розміри данини, яку збирали з населення на
користь княжих дружинників, котрі приїжджали до громади правити судочинство й
збирати штраф — віру.
Учитель підводить учнів до висновку:
Завдяки таланту політика, сильній волі Ярославу
вдалося закріпитися на київському столі. Розбудувати й упорядкувати
законодавство та піднести Русь на рівень розвинених країн тогочасної Європи.
Учні працюють у групах.
На основі тексту підручника складають розширений
план відповіді.
1 група: Церковне й культурно-освітнє життя.
2 група: Відносини з іноземними державами.
3 група: Заповіт Ярослава.
Перевірка виконання завдання. Відповіді учнів за
планами.
IV. Закріплення.
Відповіді учнів на запитання
1. Кого й чому в історичній літературі
називають Окаянним?
2. У якому році Ярослав Мудрий прийшов до
влади?
3. Хто і коли вперше з русичів був обраний
митрополитом Русі?
4. Коли було прийнято «Правду Ярослава»?
5. Де було створено першу державну
бібліотеку?
6. Чому Ярослава називали «тестем Європи»?
7. Назвіть причину міжусобної боротьби
1015-1019 років.
8. Яку мету переслідував Ярослав розбудовуючи
Київ?
Відповіді учнів. Загальний висновок по темі:
Ярослав Мудрий був єдиним із найвідоміших
державних діячів епохи середньовіччя. Завдяки мудрій політиці Ярослава Київська
Русь у роки його правління переживали політичний і культурний розквіт.
V.
Підведення підсумку. Оцінювання.
VI. Домашнє завдання.
Підготувати матеріал про досягнення культури
Київської Русі. Учні готують парами (ілюстрації, розповіді) по напрямках:
1. Розвиток мови;
2. Письменність;
3. Школи;
4. Усна народна творчість;
5. Архітектура;
6. Образотворче мистецтво;
7. Музика.
Тема.
Культура Київської Русі наприкінці Х початок ХI ст.
Мета. На основі підготовленого учнями матеріалу
обговорити основні досягнення в розвитку культури періоду кінця Х першої
половини ХI ст. шляхом поєднання інформації з різних історичних джерел. Створити
умови для розуміння причин виникнення слов’янської писемності та розвитку
української мови. Встановити зв’язок між розвитком суспільства та поширенням
писемності серед різних верств населення. Охарактеризувати видатні пам’ятки
архітектури та образотворчого мистецтва за часів князя Ярослава. На основі
розгляду історичного матеріалу довести, що інтенсивне формування української
спільноти, розбудова держави, запровадження християнства як державної релігії
стали міцними підвалинами розвитку вітчизняної культури. Розвивати вміння учнів
порівнювати культурні досягнення різних народів і висловлювати власну думку
щодо впливу культури на розвиток суспільства, виховувати дбайливе ставлення до
культурного минулого українського народу. Формувати естетичні уявлення учнів і
почуття гордості за культурні досягнення Русі-України.
Тип уроку: урок-конференція з використанням опрацьованих історичних
джерел.
Обладнання: підручник, ілюстрації та матеріал
історичних джерел, опрацьованих учнями, карта, зображення культурних пам’яток,
писемні джерела.
Основні поняття і терміни: церковнослов’янська мова, давньоруська
писемна література, духовна культура, дружинний епос, монументальні споруди,
фрески, мозаїка, інтер’єр, вівтар, канон, скоморохи.
Основні історичні події.
Умови договору 944 року;
988 — відкриття школи для дітей знаті;
1030 — заснування Ярославом школи в Новгороді;
1056-1057 — виготовлення Остромирового Євангелія;
989-996 рр. — будівництво Десятинної церкви.
Історичні постаті: Володимир, Ярослав, Кирило, Мефодій,
диякон Григорій.
Хід уроку
I.
Організаційний момент
II.
Бесіда по темі
Учні в парах презентують свої дослідження по напрямках
1.
Розвиток
мови;
2.Писемність;
3.Школи;
4.Усна народна
творчість;
5.Архітектура;
6.Образотворче
мистецтво;
7.Музика.
На основі своїх презентацій та розглянутого матеріалу, вчитель підводить
учнів до висновку:
Формування власної мови, розвиток писемності й започаткування шкільного
навчання стали важливим чинником консолідації населення. Усна народна творчість
відзначалася багатством форм і розкривала духовний світ русичів. Архітектура
відзначалась різноманітністю й поєднувала візантійські риси з національними.
Образотворче мистецтво й музика розвивалися на національній основі. Поєднання
всіх цих чинників стало могутнім поштовхом для розвитку культури Київської Русі
періоду кінця Х першої половини ХI ст.
III. Підсумок уроку. Оцінювання.
IV. Домашнє завдання. Повторити реформи
проведені Володимиром та Ярославом з
метою підготовки до вивчення наступної теми.
Тема.
Політичний і соціальний устрій Київської Русі наприкінці Х ст. у першій
половині ХІ ст. Розвиток господарства.
Мета. Розглянути політичний і соціальний устрій
Київської Русі наприкінці Х — у першій половині ХІ ст. Створити умови для
розуміння сутності феодальних відносин. Охарактеризувати життя представників
різних верств населення. Установити зв’язок між розвитком феодальних відносин
та державним устроєм Київської Русі. Визначити умови і стан розвитку
господарства й торгівлі. Розвивати вміння учнів визначати суть історичних явищ
і подій, їхні причини та значення, давати характеристику життя різних верств населення,
висловлювати власну думку про розвиток економіки та феодальних відносин.
Продовжувати розвивати вміння учнів аналізувати й узагальнювати фактичний
матеріал, виділяти головне, на основі джерел інформації робити висновки про
соціально-економічний розвиток Київської Русі.
Тип уроку: урок-дослідження.
Обладнання: карта, підручник, додаткова історична
література.
Основні події: Х ст. — поява грошей
ХІ ст. —
поширення плугу з череслом
Основні терміни: душа, поземельний податок, «повоз»,
емаль, чернь, етикет.
Очікувані результати.
Після уроку учні зможуть називати досягнення в розвитку господарства
Київської Русі їх хронологічні межі. Показувати на карті центри розвитку
ремесла й торгівлі. Давати характеристику розвитку господарства, робити
висновки. Порівнювати та аналізувати життя різних верств населення.
Методи та прийоми уроку: розповідь учителя, репродуктивна бесіда
з запитаннями, самостійна робота учнів. Випереджальні завдання, робота з
картою.
Хід уроку
I.
Організаційний момент.
II.
Вивчення теми.
1.
Політичний
устрій
Розповідь учителя.
Упродовж періоду володарювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого
завершується розбудова держави. Завдяки їхнім зусиллям було зламано спротив
місцевої племінної знаті. Вся повнота влади в центрі й на місцях
зосереджувалась в руках родини Рюриковичів. Спостерігалось зміцнення
монархічної форми правління, чому сприяло запровадження християнства. Тепер
князівський рід претендував на статус царственого (пригадаймо зображення
Володимира на монетах). Вступ до кола «християнської сім’ї» європейських
правителів узаконював як владу руського монарха, так й існування власне самої
держави. Водночас в ХІ ст. у свідомості книжників відбулось розмежування
персони володаря з інститутом влади (у язичницькому розумінні державу
уособлював володар).
Діяльність великих князів спрямовувалась на зміцнення єдиновладдя
(одноосібної влади) та централізацію держави. Утверджувалась ідея старійшинства
котрогось із князів роду Рюриковичів, що надавало йому право на верховну владу
(київський стіл) в Русі. Заповіт Ярослава передбачав передачу верховної влади
старшому з його синів, тобто київським князем мав послідовно ставати кожен із
братів у порядку старшинства. Важливу роль в управлінні державою продовжувала
відігравати князівська рада; досить помітним залишався вплив дружини.
Постановка завдань (запитання записані на дошці). Вислухавши розповідь
вчителя, учні повинні дати відповіді на поставлені питання.
1.
У
період володарювання яких князів завершився період розбудови держави?
2.
Як
сприяло запровадження християнства зміцненню монархічної форми правління?
3.
Що
таке централізація влади?
4.
Чим
займалася князівська рада?
5.
Покажіть
на карті приєднані території в період правління Володимира і Ярослава.
На основі відповідей учні підходять до висновку.
Наприкінці Х — у першій
половині ХІ ст. відбувались процеси утвердження монархічної форми правління й
постання держави як імперії.
2.
Формування
основних суспільних верств та посилення залежності селян.
Бесіда вчителя з учнями з використанням матеріалу підручника.
З прийняттям християнства й утвердженням Київської митрополії
започатковується процес формування нової верстви суспільства — духовенства.
Спочатку його більшість становили вихідці з Балканських країн, котрі могли
правити літургію, а з початку правління Ярослава значно зросла частка
священиків з місцевого населення. З утворенням монастирів на Русі з’являються
монархи. Декотрі з них ішли у «затвор» — усамітнювалися в земляних печерах.
Духовенство переважно утримувалося за рахунок десятини, що збиралася на користь
церкви. Зміцнювалися позиції «людей війни», які становили еліту суспільства. Набуває
рис середньовічної верстви селянство, а з розвитком міст формується соціальна
група міщан.
З кінця Хст. Прискорюється утвердження суспільних середньовічних відносин.
На відміну від Центральної і Західної Європи, де утвердилося приватне феодальне
землеволодіння, в Русі панувала державна власність на землю. Лише в Х ст.
зароджується великокнязівське землеволодіння, що дістало назву князівського
домену. У наступному столітті з’являється особисте князівське землеволодіння,
що мало умовний характер. Великий князь надає іншим князям волості, але не в
приватну власність, а в тимчасову, бо земля належала не йому особисто, а «княжому столу». Виникають передумови
перетворення волості на феод. Поширюється система васальної залежності. Однак
вона не мала розмаїття форм, бо не існувало приватної земельної власності. Лише
наприкінці ХІ ст. виникає боярське землеволодіння.
Селяни потрапляють у залежність від землевласників, що зумовлює формування
нової системи податків і повинностей. У другій половині Х ст. Полюддя перетворюється
на особливий податок для київського князя. На користь держави збирається
податок з окремого господарства — «диму», пізніше виникає поземельний податок —
від плуга чи рала. Податки виплачувались як у натуральній формі, так і в
грошовій. До повинностей належали «повоз» — надання коней і транспорту для
потреб князя чи його адміністрації, а також будівництво міст і зведення
укріплень. Упроваджуються відробітки залежних селян на користь власників
феодів.
КінецьХ ст. ознаменувався
прискоренням процесу формування середньовічних суспільних відносин.
Учні з’ясовують:
—
верстви
населення, які проживали в Київській Русі;
—
податки,
які вони оплачували;
—
яке
становище займали в суспільстві і який вплив мали на розвиток держави.
3. Опрацювавши матеріал підручника і
додаткових джерел, учні в групах готують міні доповіді по таких питаннях:
—
розвиток
міст, ремесел і торгівлі(1 група)
—
розвиток
с/г (2 група);
—
повсякденне
життя різних верств населення (3 група);
III.
Закріплення вивченої теми.
Тестові завдання.
Виберіть правильний варіант відповіді
1.Діяльність
великих князів спрямовувалась на:
а) централізацію
влади
б) розділення
влади по окремим князівствам
в) безвладдя
2.
До Руської держави були приєднані території населені:
а) слов’янами
б) неслов’янськими народами
в) слов’янськими і неслов’янськими народами
3. Зовнішня політика спрямовувалась на:
а) приєднання нових земель
б) відокремлення земель від держави
в) неприєднання і не захоплення нових земель
4. Військо (дружина) вирішували:
а) зовнішні проблеми
б) внутрішні проблеми
в) зовнішні і внутрішні проблеми
5. Приватне феодальне землеволодіння6
а) утверджувалося
б) відмінялося
6. Князівський домен це:
а) селянське землеволодіння;
б) землі духовенства;
в) великокнязівське землеволодіння.
7. Великий князь надає іншим князям волості в:
а) приватну власність;
б) тимчасову власність;
в) не надає взагалі.
8. Система васальної залежності:
а) поширюється;
б) зменшується;
в) залишається незмінною.
9. Поземельний податок збирається:
а) з кількості землі;
б) з плуга чи рала;
в) з кількості селян.
10. Надання коней і транспорту для потреб князя і адміністрації це:
а) повоз;
б) позика;
в) відробіток.
11. Основним заняттям слов’ян за винятком лісової смуги було:
а) скотарство;
б) рільництво;
в) рибальство і промисли.
12. Плуг з череслом набуває поширення:
а) ІХ ст..
б) Х ст..
в) ХІ ст..
ІV. Підведення підсумків. Висновок.
Підготувати реферат на одну із запропонованих тем:
Політичний устрій
Розвиток міст і торгівлі
Розвиток сільського господарства
Промисли і ремесла Київської Русі кінця Х початок ХІ століття
Урок контролю та корекції
навчальних досягнень учнів із теми «Київська держава (Русь-Україна) наприкінці
Х — у першій половині ХІ ст..
Мета. Узагальнити, систематизувати й оцінити рівень досягнень учнів під час
вивчення теми «Київська держава (Русь-Україна) наприкінці Х — у першій половині
ХІ ст..»
Тип уроку: урок контролю, корекції та перевірки
знань.
Очікувані результати. Учні зможуть систематизувати, під корегувати та
оцінити свої знання з теми.
Хід уроку
I.
Організаційний
момент.
II.
Евристична
бесіда по темах:
1. Володимир Великий — досягнення та роль в
розбудові держави.
2. «Руська правда» Ярослава Мудрого.
3. Розвиток
господарства.
III.
Виконання
письмових завдань.
I рівень складності. За кожну правильну відповідь 0,5 бала
Хто започаткував
карбування власних грошей?
а) Святослав
б) Ярослав
в) Володимир
г) Ігор
Християнство
було прийнято
а) 980 р.
б) 988 р.
в) 1000 р.
г) 1015 р.
У 1037 році було
споруджено
а) Золоті ворота
б) Десятинну
церкву
в) Софійський
собор
г) Замок князя
Володимира
Володимир провів
адміністративну реформу близько
а) 980 року
б) 988 року
в) 997 р.
г) 1015 р.
Назвіть роки
перебування при владі Ярослава Мудрого
а) 980-1015 рр.
б) 1015-1045 рр.
в) 1015-1054 рр.
г) 1019-1054 рр.
Рік створення
правди Ярослава
а) 988 р.
б) 1000 р.
в) 1015 р.
г) 1016 р.
II рівень складності. За кожну правильну відповідь 1 бал.
1. Які терени приєднав Володимир Великий до
Русі?
2. У чому суть судової реформи Володимира?
3. Чому Ярослава прозвали Мудрим?
4. З якою метою Володимир і Ярослав зводили
на півдні оборонні рубежі?
5. За яких обставин Ярослав прийшов до влади?
III рівень складності. За кожну правильну відповідь 2 бали.
1. Розставте події у хронологічній
послідовності.
—
прихід
до влади Володимира
—
завершення
спорудження Десятинної церкви
—
проведення
Володимиром адміністративних реформ
—
війна
Ярослава Мудрого з Візантією
—
поява
правди Ярослава
—
заснування
Києво-Печерського монастиря
—
запровадження
Християнства на Русі
2. Складіть коротеньку розповідь на тему
«Запровадження Християнства»
Комментариев нет:
Отправить комментарий